Не зважаючи на численні технічні неполадки вони виклалися на повну. Мене ще так ніколи не колбасило!!!
На стільки все було артистично і гармонічно з музикою, що майже зливалося в одне суцільне готичне дійство. Здавалося на сцені не люди, а потойбічні істоти, а ми стояли десь серед болота і відганяли примар. А музика... ця музика...
Особливий респект вокалітці за артистисне матлаханя волоссям.
Все таки є різниця між концертами де ти сидиш на n-му ряді, за кілометр від артиста і майже його не бачиш, і між тим, коли стоїш прямо під сценою і пожимаєш йому руку за прекрасне виконання.
Дякую, росіяни! Ви були супер!
Звісно наші рівненські теж не відставали. Якщо не зважати на бездарний початок якоїсь новоспеченої групи, де вокалітка співала так наче напилася клею, то все було чудово.
Інстументальні композиції Amily - це щось. Все таки скрипка прекрасно поєднується з барабанамию
Кінцевий виступ Тиранії, хоча і був дуже стомленим після Берти, але все таки, це одна з кращих рівненських груп.
Дорогі студенти і студенточки (і я в тому числі). Сьогодні наше свято. Тож нехай після святкування завтра/післязавтра/через тиждень вранці наші світлі голови стануть ще світлішими, а міцні щелепи ще міцнішими, щоб ще з більшою старанністю і успішністю гризти бетон граніт науки.
Є такий анекдот. Їхали двоє. Попали в аварію. Один вилетів через лобове скло. Приходить до тями, над ним стоїть ДАІшник і каже: "Ну шо ж ти, друг, не пристібнувся? Он твій знайомий, бачиш, пристібнувся - і як живий сидить!
Анекдот анекдотом, але, на жаль, в такому ж дусі переважна частина водіїв пояснює своє небажання пристібатись ремнем безпеки. "Мені не зручно", "я хороший водій - не попаду в аварію", "якщо машина загориться, я не зможу вилізти, бо ремень заклинить"... А ще купа історій про одного знайомого, який вижив, бо не пристібнувся. Ну майже як в анекдоті. Деякі навіть вірять, що при аварії зможуть втриматись руками. Попри всі закони фізики. :)
Я водій, вожу майже чотири роки, останні два стабільно пристібаюсь. Чому? На щастя, я не попадав у аварії, але кілька разів був близький до того. Тоді до мене дійшло, що перспектива проламати собі череп (чи грудну клітку - без різниці) об кермо дуже навіть ймовірна. Звісно, якщо не пристібнусь. Тому й почав. Не скажу, що звик відразу, але тижнів через два рука сама почала тягнутись за ремнем. Інколи буває, що не пристібнусь, так відразу відчуття, що щось не так. Дискомфорт? Не знаю, кому як, а мені з ремнем навіть зручніше. Він же трохи прижимає тебе до сидіння, ти ніби "зливаєшся" з автомобілем і краще відчуваєш машину.
Ну що... Сьогодні в мене ніби ювілей. Рік моєму блогу на ХБ. Пам"ятаю, дуже зрадів, коли чисто випадково натрапив на цей сайт. До того сидів на різних російськомовних блог-сервісах і дуже жалкував, що подібного нема в Україні. Виявилось, що є. Більше того, приємно вразила та малочисленна община блогерів на той момент. Було справді цікаво і читати, і коментувати. Зара вже не то, далеко не то, і я це бачу ше й по тому, скільки тодішніх блогерів перестало писати. Що поробиш - нашестя дєвачек і мальчіков було прогнозованим. Буває - зайдеш, пройдешся очима по заголовкам і... виходиш. Я не критикую, просто моє власне відчуття. Ну да лан... Я от про що хотів би спитати - чо люди так фанатіють від Vkontakte?
На носі n-і перевибори - яке опалення, хай мерзнуть...
Задублі пальці ліниво носяться по клавіатурі... треба одягнути перчатки...
Ех... Якби хтось видумав перчатку для носа...
Нежить... хворе горло - три пари в холодних аудиторіях водніка...
3.14...
Значить грошей немає на вибори?
Яка я рада...
Задрали вже зі своїми виборами, задрати зі своїм газом/нафтою/національною ідеєю...
ЗАДРАЛИ!!!
Я хочу тепла...
Я хочу мати можливість притулитися до гарячої батереї і відчувати, як нагріваються холодні кінцівки після морозного дня...
А вони не можуть поділити бабло, що вкрали у МЕНЕ, у ВАС, у НАС з ВАМИ!!!
І якщо колись перед виборами вони починали ремонтувати дороги, садити дерева, типу щось робити і показувати які вони хороші, то зараз вони вже третій тиждень морять нас холодом...
Це що? Ультиматум? Голосуйте за нас - інакше здохнете від холоду?
Задрали...
Дитячі садочки вже закрили - холодно...
Зате скільки вони зароблять на ліках від простуди...
Все не можу зрозуміти - нащо нам у вулику стільки трутнів. Це ж 450 дармоїдів високого рангу + купа середнього...
Можна було б скоротити їх число... ну скажем до 10-20 - суто для потіхи. Адже щоб дивитися всю ту кумедію 20 імен було б досить. Тож нащо платити більше? У нас "влада народу" можна було б... Ау, народ, де ти?
Спить...
І як можна в такій холодризі спати?
Хооолодно...
Де ж ті пернаті мери Рівного?
А, забула... Чайка помер, але був таким хорошим мером (аж смішно), що на його честь хочуть перейменувати проспект Миру... А Сорока настільки зайнятий зібранням списків потенційних своїх прихильників на виборах, які можуть і не відбутися бо "нема грошей", що йому не до того...
Ліки подорожчали. Простуда/грип чекають, коли ви розслабитесь...
А що вони?
Вони будують супермаркети - один більший другого, зносять татів гараж, будують собі котеджі на території колишнього "дурдому" - їм весело.
В них мабуть автономне опалення, басейни на подвір’ях, величезні собаки і височезні мури - нам туди зась...
А народ... А що народ... Вибере тих самих, туди само, і те саме коло накине петлю на шию так званому "середньому класу" в n-ий раз.
Наш народ занадто тупий, щоб сказати ні, і занадто розумний, щоб сказати так...
Мовчить собі. "Моя хата з краю"...
А я вже змерзла!!! Я хочу тепла. Я маю право на тепло???!!!
І якщо ОЦЕ Європа?! Якщо ОЦЕ Європа - то я не хочу в Європу!
Я хочу, щоб було тепло - не холодно, не гаряче, а тепло. Щоб кожен мав можливість поїхати в інше місто, щоб випити там кави з друзями, сходити на хороший рок-концерт, чи в кіно, і не тільки.
Я хочу, щоб в медінститутах навчалися розумні перспективні люди, а не багатенькі дурні, і щоб вони лікували, а не калічили, встановлювали правильні діагнози і не тріпали нерви через якісь дурнуваті довідки!!!
Я хочу, щоб в кожного було те омріяне в дитинстві "тамагочі" чи крутий велик.
Я хочу, щоб в дорогих магазинах і в секонд хендах продавали речі українського походження а не канадського чи європейського.
Я хочу, щоб замість тих трьох супермаркетів в моєму районі був хоча б один завод по виробництву, скажемо шоколаду.
Я хочу, щоб кожен міг знайти достойну для нього роботу із достойною зарплатою.
Я хочу, а ви?
Але поки що... народ спить... а трутні висмоктують весь мед, весь до останньої краплі...
І нам так званому "середньому класу" нічого не залишається...
Тільки "любов до Батьківщини", яка уже не гріє... давно уже не гріє... Ой, давно...
Вообщем, еще один перлышек. Вот оно как в жизни бывает. А мы все себя в чем-то виним, обвиняем.... А тут еще до библии такое заквасилось-заварилось-ка ) Ну и конечно-же, рекомендую дочитать внимательно, и до конца.:
Понятно, что в основе нынешнего кризиса неограниченная кредитная Читать дальше...
Вона йде до нього до дому, довго намагається, щось пояснити і нарешті освідчується в коханні. Він на радощах валить її на ліжко і вони проводять пристрасну ніч з елементами садо-мазо.
Вранці вони разом виходять з дому, Вона - на пари, Він - на роботу. Вони зупиняються серед вулиці. Земля, небо, сонце раптом починають крутитися навколо них, час зупиняється...
Вони цілуються, обнімаються, він шепче їй на вушко:
- Я люблю тебе.
Все крутиться ще швидше, грає Апокаліптика...
Десь на кухні чайник свистить у ритм музиці, а чорний короткошерстий кіт спостерігає за ним.
- І я тебе.
- Я їду завтра і хочу, щоб ти поїхала зі мною, - повторює Він.
Голова втрачає рівновагу, музика все гучніше, вихор під ногами в них все сильніше.
Кришка на чайнику вистукує все швидше, зляканий кіт ховається під стіл.
- Добре, - усміхається Вона і цілує його у шию.
- Давай одружимося?
Все зупиняється, музика з різким тріскотом затихає, Стрілки годинника знову ворушаться.
Чайник падає на підлогу, кіт тікає з кухні.
Вона збентежено відриває губи від його шиї, дивиться йому в очі. Він усміхається.
- Ні, - хитає головою Вона і виривається з його обіймів, - давай залишимося друзями?
Болить зуб. Дуже. От майже цілу ніч через нього не спав. О шостій ранку поїхав в аптеку за Солпадеїном. Випив. Шось ніби краще стало. Зара вирішую, коли йти до зубного. Проблема в тому, що сьогодні, скоріш за все, не вийде. Купа справ. Завтра? Можна й завтра, якщо буде терпимо. П"ять років не знав, що таке зубний біль...
Здесь отображаются последние записи тех блоггеров, которых вы добавили в друзья. Список друзей вы можете просмотреть здесь. Редактировать список и разбивать друзей на группы можно здесь.
09:22
Лента друзей RSS